1-1.             Вчитель сказав: « Навчатись і в належний час  застосовувати те, чого ви навчились  на практиці. Хіба це не доставляє радість? Хіба  ви не радуєтесь, зустрівши друга,  який повернувся із далеких країв?

Люди не знають його, а він не сумує. Хіба  така людина не є досконалим чоловіком(цюнь-цзи)?

1-2.             Учень Конфуція  Ю-цзи  сказав: « Серед людей мало таких, хто  будучи таким, що має шану до батьків і повагу до старших  родичів, був би схильним  виступати проти  тих, що стоять вище, і зовсім немає таких, хто будучи не схильним виступати проти тих, що  стоять вище, любив би влаштовувати безлади.

Досконалий  чоловік  старанно закладає основи своєї особистості. Коли  ж основи закладені, тоді виникає Дао - шлях. Що ж  торкається  шани  до батьків  і  поважного відношення до старших родичів, то хіба не із цих принципів складаються основи гуман ності досконалого чоловіка?»

1-3.             Вчитель  сказав: « Наскільки рідко бувають гуманними ті, хто

приємний зовнішністю і вправний  у словах!»

1-4.             Учень Конфуція  філософ  Цзен-цзи  сказав: « Я щоденно  вчиняю собі самому потрійну перевірку. Перше  ніж що-небудь  вжити, я з’ясовую:  чи не проявляю я невірності  по відношенню  до оточуючих, чи не висловлюю я  тим самим недовіру  своїм друзям і останнє – чи не застосовую я на практиці те,  що вже отримав від свого Вчителя?»

1-5.              Вчитель  сказав: « При керуванні державою , яке  має у своєму розпорядженні тисячу бойових  колісниць, необхідно : заслужити довіру, з  шаною виконуючи свої обов’язки ; проявляти піклування  про  людей, суворо  спостерігаючи за державними   витратами, і зробити так, щоби народ  займався  належною справою в  належний час».

1-6.             Вчитель  сказав: « Коли юнаки  знаходяться вдома,  вони повинні  мати шану до батьків.  Коли  ж вони виходять з дому,   вони  повинні  з  повагою  відноситись до старших.

Вони  повинні бути щирими і користуватися довірою, сильно  любити  оточуючих і  зближуватись  з  гуманними  людьми.  Якщо  після виконання всіх цих вимог у молодих людей залишаються ще сили, то їх  належить віддати вивченню письмового  спадку».

1-7.             Учень  Конфуція  Цзи-ся сказав: « Якщо   про того, хто   не надає значення  зовнішній красі, а цінить  мудрість, хто  вміє  віддати   всі свої сили служінню  батькам, хто може  пожертвувати  собою  заради  володаря,  хто  користується довірою у відносинах з друзями, мені  скажуть,  що він неук, я все одно  буду вважати його  науковцем».

1-8.             Якщо  у вигляді досконалого  чоловіка немає  торжества, то він  не внушає  до себе  шанованої поваги.  При  відсутності торжества  люди не відносяться  до нього серйозно,  навіть  якщо він  і володіє  науковістю. Вище  всього  потрібно ставити  вірність і  довіру. Не  слід  заводити  друзів,  які були  б нижче  вас самих   по  моральним  якостям?. Не  соромтесь  виправляти свої помилки».

1-9.             Філософ  Цзен-цзи  сказав: « Якщо  кожний  з увагою стане відноситись  до здійснення  поховальних обрядів і при  здійсненні  жертвоприношень предкам  прагнути  думкою до  далеких,  тоді  добродійні  благодійні сили  в народі  будуть ставати  все сильнішими  і сильнішими».

1-10.         Деякий  Цзин –цинь  запитав  в одного із найближчих  учнів Конфуція Цзин-гуна: « Я знаю, що коли  Вчитель  приїжджав  в  яку-небудь державу, то він  неодмінно наводив довідки  про місцеве керування. Чи  запитував  він про це, чи люди самі  йому  розповідали?» Цзин-гун відповів : « Вчитель  був м’яким  і  добродійним,  скромним,  таким, що всім  уступав.  Цим  він і добивався всього. Тому  він дізнавався  про методи  керування країною  зовсім не так , як інші».

1-11.         Вчитель сказав: « Доки  ваш батько  живий,  належить   дивитись  на його волю. Коли  ваш батько  помре, належить дивитись  на його поведінку при житті. Не слід  нічого змінювати  в Шляху батька протягом  трьох років. Таку  поведінку  можна назвати  шаною до  батьків».

1-12.         Ю-цзи сказав: «  У застосуванні   ритуала вище  всього ціниться  гармонія. В  шляху  стародавніх  володарів  саме вона  шанувалася  прекрасною. В  справах  і мале, і велике  виходило з неї. Але  якщо в  справах   виникає   важкість,   а  ви будете  підходити до гармонії  як до гармонії,  не  надаючи їй  ритуальних форм,  то  з цього нічого не вийде.

1-13.         Ю –цзи  сказав: «  Якщо довіра  між людьми заснована  на  обов’язку,  то словам  цих людей можна вірити.  Якщо  шановане  відношення  між людьми  засноване на належних нормах  поведінки ( чи:  на правильному ритуалі),  то вони не осоромлять  один одного. Якщо  при спілкуванні  такі люди не виходять за  межі  тих,  хто їм близький ,  то  на таких людей  можна  покластися».

1-14.         Вчитель сказав: « досконалий  чоловік  їсть  не для того,  щоб насититись, і живе   не для того, щоб придбати   спокій. Досконалий  чоловік розумний у справах  і  обережний  у словах.  Він   прагне  до спілкування  з  тими,  хто придбав  Шлях ,  щоб виправляти себе. Про такого чоловіка можна сказати, що він  любить навчатись».

1-15.          Цзи –гун спитав: « як оцінити людину ,  яка будучи  бідно,  не  починає  підлещуватись, а розбагатівши,   не стає зарозумілим?»

Вчитель  відповів : « Так  себе поводити можна.  Але  ще більш похвально,  коли людина,  будучи  бідною, перебуває  у веселому  розпорядженні духа,  а будучи багатою,  любить  належні норми поведінки».

Цзи –гун  сказав: «  Чи не на це натякають рядки із « Книги пісень»: « Ріжуть і полірують,  вирізають і шліфують?»

Вчитель   сказав:»Си! З  вами  можна говорити про «Книгу пісень». Коли я Вам кажу про те, що пішло, Ви вже знаєте про те, що прийде».

1-16.         Вчитель сказав: « не сумуй  про те, що люди не знають тебе, сумуй про те, що ти не знаєш людей».

Коментарі до першої глави Сює ер книга Конфуція «Лунь Юй»  (Бесіди і настанови).

Люнь юй це головна книга Конфуціанства. Представники релігії Конфуція вважають її сакральною,хоча книга як релігійна вона не має ніякої ціності і взагалі вона є своєрідною філософською бесідою між учителем і його учнями. В першій главі ми спостерігаємо бесіду між Конфуцієм і його учнями. Конфуцій дає запитання учням. І учні дають відповіді,але він не завжди з ними погоджується.  Головними питаннями першої глави є відносини між батьками і дітьми, а також Конфуцій вихваляє чоловіка, бо чоловік він глава свого роду. Чим старший чоловік тим він є мудріший, з кожним роком чоловік мудрішає. Конфуцій пише, що кожен син повинен не підавати сумніву слова та вчинки свого батька, і не має значення чи батько має рацію. Якщо син перечить батькові і підає сумніву слова і ідеї батька то батько має право вигнати сина з дому. Крім цього батько може поскаржитися царю на сина, і цар може покарати його сина. Також в першій главі зачипаються проблеми народу. Конфуцій пише, якщо народ буде приносити жертви своїм предкам, то такий народ завжди буде існувати в гармонії і в щасті.

Переклад з російської здійснив Богдан Стрикалюк.

Коментарі Ігор Дмитрук.

Коректор Антон Кравчук.